Обмеження ґрунтових запасів вологи в серпні часто змушує ріпаководів засушливих областей України вдаватися до раннього, а інколи і ультрараннього (у липні) висіву ріпаку озимого. Для успішності такого задуму дуже вагомим чинником є вибір гібрида. Передусім це має бути гібрид з розлогим типом розетки, адже «взаємозатінення» рослин завжди є фактором витягування точки росту і, як наслідок, зменшення зимостійкості або пошкодження її хворобами.
Якщо до раннього або ультрараннього посіву додати фактор сприятливого попередника, наприклад горох, чистий пар, ранній озимий ячмінь, отримуємо ще один виклик. У такому випадку гібрид ще має відмінно реагувати на застосування фунгіцидів – регуляторів росту. І на додачу до цього маємо чинник теплого сонячного жовтня (ситуація 2020 року). За таких умов ранні посіви будуть суттєво перерозвинені, що за різких перепадів зимових температур, без якісного загартування, може призвести до пошкодження, або повного вимерзання перерозвинених посівів. У кращій ситуації за перерозвиненого стану посіви завжди будуть з пізнішим весняним стартом, така тенденція спостерігалась після теплих 2018 та 2020 років. PX131 є гібридом, що насамперед нівелює всі ці кліматичні ризики. Це гібрид для «гурманів ріпакової справи», які звикли передусім покладатися на свій агрономічний досвід.
PX131 має середній початок цвітіння з пролонгованим терміном, що важливо для закладення більшої кількості стручків та їхнього якісного розвитку. Середньостигла група достигання є оптимальною комбінацією високого потенціалу врожайності та зменшення ризиків негативного впливу можливих високих температур у червні.
Дуже висока стійкість до розтріскування стручків та до вилягання забезпечують легке збирання ріпаку з мінімальними втратами від перестою або несприятливих погодних чинників.